позамовкати
ПОЗАМОВКА́ТИ, а́є,а́ємо, а́єте і рідко ПОЗАМО́ВКНУТИ, не, немо, нете, док. Замовкнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).
Чому, брати, позамовкали, Хіба для згадок ніч мала? (Нагн., Вибр., 1957, 181);
Всі позамовкали, — ніби вимерли. Мовчать репродуктори, не подає голосу телефон (Собко, Срібний корабель, 1961, 83);
В горах і долинах пісні позамовкли (Щог., Поезії, 1958, 215).
Словник української мови (СУМ-11)