позаписувати

ПОЗАПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Записати все або багато чого-небудь.

Незабаром покликали пристава, понятих, випитали, що було треба, позаписували все й Оксану арештували (Л. Янов., І, 1959, 49);

Учні мені.. позаписували силу етнографічного матеріалу (Вас., IV, 1960, 43).

2. Вписати у список, реєстр і т. ін. всіх або багатьох.

Він не спитав вербівців про пашпорти [паспорти]..і тільки позаписував їх імення і прізвища (Н.-Лев., II, 1956, 200);

// Зарахувати до певного соціального стану, професійної групи і т. ін. всіх або багатьох.

Пристав не спитав їх [бурлаків], звідкіль вони і хто вони, і позаписував їх міщанами в посад Кривду (Н.-Лев., II, 1956, 220).

Значення в інших словниках

1. позаписувати — позапи́сувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позаписувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Записати все чи багато чого-небудь. 2》 Вписати у список, реєстр і т. ін. всіх чи багатьох. || Зарахувати до певного соціального стану, професійної групи і т. ін. всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позаписувати — ПОЗАПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що. Записати все або багато чого-небудь. Незабаром покликали пристава, понятих, випитали, що було треба, позаписували все й Оксану арештували (Л. Яновська); Учні мені .. позаписували силу етнографічного матеріалу (С.  Словник української мови у 20 томах
4. позаписувати — Позаписувати, -сую, -єш гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Левиц. Пов. 237. Всіх позаписував. Драг. 141.  Словник української мови Грінченка