Словник української мови в 11 томах

позаражати

ПОЗАРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Заразити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.

Позаражати корів ящуром; Я боялась, щоб не позаражувати часом наших [своєю хворобою] (Л. Укр., V, 1956, 8).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позаражати — позаража́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. позаражати — -аю, -аєш і рідко позаражувати, -ую, -уєш, док., перех. Заразити всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаражати — ПОЗАРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОЗАРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Заразити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь. Позаражати корів ящуром; Я боялась, щоб не позаражувати часом наших [своєю хворобою] (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах