позасвічуваний
ПОЗАСВІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасві́чувати.
По всіх ліхтарях позасвічувані свічки (Стор., І, 1957, 147);
Стоять [люди] з позасвічуваними свічками (Кв.-Осн., II, 1956, 239).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗАСВІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасві́чувати.
По всіх ліхтарях позасвічувані свічки (Стор., І, 1957, 147);
Стоять [люди] з позасвічуваними свічками (Кв.-Осн., II, 1956, 239).
Словник української мови (СУМ-11)