Словник української мови в 11 томах

позасвічуваний

ПОЗАСВІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасві́чувати.

По всіх ліхтарях позасвічувані свічки (Стор., І, 1957, 147);

Стоять [люди] з позасвічуваними свічками (Кв.-Осн., II, 1956, 239).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позасвічуваний — позасві́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позасвічуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позасвічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позасвічуваний — ПОЗАСВІ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позасві́чувати. По всіх ліхтарях позасвічувані свічки (О. Стороженко); Стоять [люди] з позасвічуваними свічками (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах