позастелюваний
ПОЗАСТЕ́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позасте́лювати.
Біла просторна [простора] хата з повбираними стінами, з лавками навкруги, позастелюваними нерозрізаними рушниками, привітно прийняла в себе гостей (Н.-Лев., І, 1956, 145);
Столи були вже позастелювані й позаставлювані всячиною (Мак., Вибр., 1954, 211).
Словник української мови (СУМ-11)