позатиканий
ПОЗАТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позатика́ти.
Стіни [хатки] попрогнивали.., вікна побиті, ганчірками позатикані (Мирний, І, 1949, 234);
Холоші були позатикані в халяви (Н.-Лев., II, 1956, 35).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗАТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позатика́ти.
Стіни [хатки] попрогнивали.., вікна побиті, ганчірками позатикані (Мирний, І, 1949, 234);
Холоші були позатикані в халяви (Н.-Лев., II, 1956, 35).
Словник української мови (СУМ-11)