Словник української мови в 11 томах

позачіплюватися

ПОЗАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і ПОЗАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, док. Зачепитися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Де-де видно було ще клаптики сіна, що позачіплялися при киданню стіжка (Фр., IV, 1950, 421);

Мряки, що підіймалися вже з гір і лісів, мов позачіплювалися там у польоті (Коб., III, 1956, 25).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позачіплюватися — позачі́плюватися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позачіплюватися — -юється і позачіплятися, -яється, док. Зачепитися (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позачіплюватися — ПОЗАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і ПОЗАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, док. Зачепитися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Де-де видно було ще клаптики сіна, що позачіплялися при киданню стіжка (І. Франко); Мряки, що підіймалися вже з гір і лісів, мов позачіплювалися там у польоті (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах