позашиваний
ПОЗАШИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позашива́ти.
Старе позашиване решето на колінах ловило ті зернятка (Ле, Міжгір’я, 1953, 94);
Горами лежать уже біля дверей наглухо позашивані лантухи (Гончар, Таврія, 1952, 155);
Нам попалися звичайні «телячі» вагони, подовбані за війну кулями та осколками і вже старанно позашивані десь на наших вагоноремонтних заводах (Гончар, III, 1959, 341);
// позаши́вано, безос. присудк. сл.
Повів мене [начальник] до дзеркала; дивлюсь: козакин мій защепнутий на всі гаплики,.. де розірвалось, позашивано (Стор., І, 1957, 120).
Словник української мови (СУМ-11)