позащіпати
ПОЗАЩІПА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОЗАЩІ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Защепнути все або багато чого-небудь.
Одно вікно полишилось відчинене: приставив [Начко] собі крісло, виліз на фрамугу, замкнув вікно і позащіпав як годиться всі гачки і засувки (Фр., VI, 1951, 300);
Фарбовані віконниці теж позачиняли [солдати] й позащіпали защіпками (Ле, Мої листи, 1945, 5, 32).
Словник української мови (СУМ-11)