позгрібати

ПОЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Згребти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Сьогодні вранці Платон спалив останню сучкувату гілляку, позгрібав усі тріски і ледве доварив обід (Зар., На.. світі, 1967, 138);

Тимко.. при місячному світлі позгрібав обсунуте ногами сіно, кинув його нагору (Тют., Вир, 1964, 269).

Значення в інших словниках

1. позгрібати — позгріба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позгрібати — -аю, -аєш, док., перех. Згребти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позгрібати — ПОЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідше ПОЗГРІ́БУВАТИ, ую, уєш, док., що. Згребти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Сьогодні вранці Платон спалив останню сучкувату гілляку, позгрібав усі тріски і ледве доварив обід (М. Зарудний); Тимко ..  Словник української мови у 20 томах
4. позгрібати — Позгріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. позгрібати — Позгріба́ти, -ба́ю, -єш гл. Сгресть (во множествѣ). Позгрібай солому. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка