поздавати

ПОЗДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., перех.

1. Здати, передати кому-небудь усе або багато чого-небудь.

— Денис заходжується купувати ту землю, що пересельці, виїздячи, громаді поздавали (Гр., II, 1963, 350).

2. Віддати, помістити куди-небудь з якоюсь метою все або багато чого-небудь.

Поздавати чемодани до камери схову;

// розм. Віддати куди-небудь для навчання, служби і т. ін. всіх або багатьох.

— В некрути поздаваймо їх, оцих вражих школярів, замість хазяйських синів! (Н.-Лев., І, 1956, 470).

3. розм. Скласти іспити, пройти перевірку знань, уміння що-небудь робити (про всіх або багатьох).

Поздавати норми ГПО; Поздавати вступні іспити до університету.

Значення в інших словниках

1. поздавати — поздава́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поздавати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Здати, передати кому-небудь усе чи багато чого-небудь. 2》 Віддати, помістити куди-небудь з якоюсь метою все чи багато чого-небудь. || розм. Віддати куди-небудь для навчання, служби і т. ін. всіх чи багатьох. 3》 розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поздавати — ПОЗДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док. 1. що. Здати, передати кому-небудь усе або багато чого-небудь. – Денис заходжується купувати ту землю, що пересельці, виїздячи, громаді поздавали (Б. Грінченко). 2. що.  Словник української мови у 20 томах
4. поздавати — Поздавати, -даю, -єш гл. Сдать (во множествѣ). Поздавали хлопців у некрути. Богодух. у.  Словник української мови Грінченка