поздихати

ПОЗДИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Здохнути, загинути (про всіх або багатьох тварин).

Воли та корови всі поздихають, Біле личко, чорні брови повік не злиняють (Чуб., V, 1874, 19);

Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч., II, 1963, 141);

// вульг. Померти (про всіх або багатьох людей).

За три дні поздихали вони [вороги] всі троє: так переказували потім із села (Вишня, І, 1956, 254).

Значення в інших словниках

1. поздихати — поздиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поздихати — -ає, -аємо, -аєте, док. Здохнути, загинути (про всіх чи багатьох тварин). || вульг. Померти (про всіх чи багатьох людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поздихати — ПОЗДИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Здохнути, загинути (про всіх або багатьох тварин). Воли та корови всі поздихають, Біле личко, чорні брови повік не злиняють (П.  Словник української мови у 20 томах
4. поздихати — Поздихати, -хаємо, -єте гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.  Словник української мови Грінченка