позичково

ПОЗИЧКО́ВО, присл. У борг.

Грошей у Будинку народної творчості не знайшлось, але ввічливий бухгалтер взяв вісімсот карбованців позичково у сусідів (Мокр., Сто.., 1961, 89);

З колгоспів, які мали повернути державі одержане позичково насіння льону, заборгованість списано (Техн. культ., 1956, 10).

Значення в інших словниках

1. позичково — позичко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. позичково — присл. У борг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позичково — ПОЗИЧКО́ВО, присл. У борг. Грошей у Будинку народної творчості не знайшлось, але ввічливий бухгалтер взяв вісімсот карбованців позичково у сусідів (Ю. Мокрієв).  Словник української мови у 20 томах