позлягати

ПОЗЛЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Злягти, спертися на кого-, що-небудь (про всіх або багатьох).

Найманці сиділи на лавах, позлягали на борти, весла без діла лежали в кочетах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 307);

Дівчата позлягали на стіл (Ю. Янов., II, 1958, 84).

Значення в інших словниках

1. позлягати — позляга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позлягати — -аємо, -аєте, док. Злягти, спертися на кого-, що-небудь (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позлягати — ПОЗЛЯГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Злягти, спертися на кого-, що-небудь (про всіх або багатьох). Найманці сиділи на лавах, позлягали на борти, весла без діла лежали в кочетах (П. Панч); Дівчата позлягали на стіл (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
4. позлягати — Позлягати, -гаємо, -єте гл. = полягати. Спать позлегаютъ. Чуб. V. 795.  Словник української мови Грінченка