позмиканий
ПОЗМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позмика́ти.
— Сниться, — каже він, — ..Що в моїм теремі златоверхому Лежали балки не позмикані (Мирний, V, 1955, 269).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позмика́ти.
— Сниться, — каже він, — ..Що в моїм теремі златоверхому Лежали балки не позмикані (Мирний, V, 1955, 269).
Словник української мови (СУМ-11)