позніманий

ПОЗНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позніма́ти.

Зайшов він у другу крамницю, бачить, висять волові шкури і так познімані з волів, що роги й хвіст, — все на їх лишилося (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 128).

Значення в інших словниках

1. позніманий — позні́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позніманий — -а. -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до познімати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позніманий — ПОЗНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позніма́ти. Зайшов він у другу крамницю, бачить, висять волові шкури і так познімані з волів, що роги й хвіст, – все на їх лишилося (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах