позніматися
ПОЗНІМА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Знятися з якого-небудь місця, вирушивши кудись (про всіх або багатьох людей).
В дивізію приїхали вночі. Власне, не в дивізію, а в те містечко з темними готичними шпилями, де вона стояла напередодні. Зараз її вже тут не було. Навіть тили познімались і виїхали вперед (Гончар, III, 1959, 181);
// тільки 3 ос. Піднявшись у повітря, покинути яке-небудь місце (про птахів, а також літальні апарати).
Хитнулись од вибухів гори, З вершин познімались орли… (Нагн., Вибр., 1957,375).
2. Сфотографуватися (про всіх або багатьох).
Словник української мови (СУМ-11)