позринати

ПОЗРИНА́ТИ¹, а́є, а́ємо, а́єте, док. Зринути, спливти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Помочила коноплі та, мабуть, погано придавила, а вони й позринали (Сл. Гр.);

Глядь — і діти позринали [у криниці] (Манж., Тв., 1955, 203).

ПОЗРИНА́ТИ², а́ють, док., з чого і без додатка. Звільнитися від якоїсь прив’язі, пут і т. ін. або вислизнути, зірватися з чого-небудь (про коней, волів тощо).

Воли, поївши свою соломку і бачачи, що ніхто їх не напува і не запряга, позринали і пішли собі (Кв.-Осн., II, 1956, 172).

Значення в інших словниках

1. позринати — позрина́ти 1 дієслово доконаного виду виплисти; злетіти; виникнути позрина́ти 2 дієслово доконаного виду зазвучати  Орфографічний словник української мови
2. позринати — I -ає, -аємо, -аєте, док. Зринути, спливти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). II -ають, док., з чого і без додатка. Звільнитися від якоїсь прив'язі, пут і т. ін. або вислизнути, зірватися з чого-небудь (про коней, волів тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позринати — ПОЗРИНА́ТИ¹, а́є, а́ємо, а́єте, док. Зринути, спливти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Помочила коноплі та, мабуть, погано придавила, а вони й позринали (Сл. Б. Грінченка); Глядь – і діти позринали [у криниці] (І. Манжура).  Словник української мови у 20 томах
4. позринати — Позринати, -на́ємо, -єте гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали. Харьк. у.  Словник української мови Грінченка