позірний

ПОЗІ́РНИЙ, а, е. Який насправді не існує, уявний.

При всій своїй позірній силі самодержавство виявилося безсилим.. (Ленін, 11, 1970, 109);

Схід і захід всіх світил, позірне обертання зоряного неба — це відображення обертання нашої Землі навколо своєї осі з періодом 24 години (Астр., 1956, 4).

Значення в інших словниках

1. позірний — Позірни́й: — уявний [XIX] І сим разом знов стара історія: головних агентів не хотять бачити, а проти дрібних або навіть позірних агентів ухвалюють штучно стилізовані, та в основі зовсім безпредметові новели до закону [XIX] — уявний...  Словник з творів Івана Франка
2. позірний — позі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. позірний — -а, -е. Який насправді не існує, уявний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. позірний — Гаданий, імовірний, несправжній, неправдивий, показний, див. ілюзорний, фальшивий, утопічний  Словник чужослів Павло Штепа
5. позірний — ПОЗІ́РНИЙ, а, е. Який насправді не існує, але з'являється в уяві, уявний. Схід і захід всіх світил, позірне обертання зоряного неба – це відображення обертання нашої Землі навколо своєї осі з періодом 24 години (з навч. літ.); Одноманітність у роботі токаря чи стругальника – позірна (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
6. позірний — позірний показний, яскраво виражений; очевидний (ст): А врешті, ніхто не знає, хто мудрий, а хто дурний. Життя так побудоване, що ніщо не ясне. Людям подобається завжди все позірне. Один, якого вважають ученим, є в суті речі дурним, інший має погану жінку, а думає, що взяв собі красуню (Селепко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. позірний — УЯ́ВНИЙ (який не існує насправді, але з'являється в уяві), УЯ́ВЛЮВАНИЙ, ПОЗІ́РНИЙ, ГА́ДАНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, МИ́СЛЕНИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ. Голді здавалось, наче вона кудись пливе й пливе, погойдуючись на м'яких і теплих хвилях.  Словник синонімів української мови