позіхатися
ПОЗІХА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм. Про позив до позіхання, позіху.
— Позіхається, а не спиться (Мирний, IV, 1955, 102).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЗІХА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм. Про позив до позіхання, позіху.
— Позіхається, а не спиться (Мирний, IV, 1955, 102).
Словник української мови (СУМ-11)