покатований

ПОКАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покатува́ти.

А завтра побитих, покатованих, цілою валкою поженуть селян із слободи на місто, у в’язницю (Головко, II, 1957, 312);

// у знач. ім. покато́ваний, ного, ч. Той, кого катували, мордували, брали на тортури.

Мартинюк поділив, чи вірніше розсортував, покатованих залежно від стану ран і розповів присутнім, як треба за ними доглядати (Дмит., Наречена, 1959, 81).

Значення в інших словниках

1. покатований — покато́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покатований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покатувати. || у знач. ім. покатований, -ного, ч. Той, кого катували, мордували, брали на тортури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покатований — ПОКАТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покатува́ти. А завтра побитих, покатованих, цілою валкою поженуть селян із слободи на місто, у в'язницю (А. Головко); // у знач. ім. покато́ваний, ного, ч. Той, кого катували, мордували, брали на тортури.  Словник української мови у 20 томах