поколихнутися
ПОКОЛИХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до поколиха́тися.
У ту саму хвилину наполовину опущена над дверима важка портьєра поколихнулася (Л. Янов., І, 1959, 117);
Тьохнув [соловей] раз — поколихнулись у саду гілки, Вдруге тьохнув — затріщали тут і там бруньки (Вирган, В розп. літа, 1959, 37).
Словник української мови (СУМ-11)