Словник української мови в 11 томах

поколошканий

ПОКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до поколо́шкати.

Пішла [Катерина] до сіна, знайшла поколошкане на стіжку місце, засунула руку і дістала згорток (Чорн., Потік.., 1956, 43);

З’являються Мерчик і Печений, побиті, поколошкані, укриті дорожнім пилом (Мам., Тв., 1962, 325);

Ми.. опинилися на зарослому терном узліссі. За ним уже стояли поколошкані зливою жита й пшениці (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 61).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поколошканий — поколо́шканий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. поколошканий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поколошкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколошканий — ПОКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до поколо́шкати. Пішла [Катерина] до сіна, знайшла поколошкане на стіжку місце, засунула руку і дістала згорток (С. Чорнобривець); З'являються Мерчик і Печений, побиті, поколошкані, укриті дорожнім пилом (Я.  Словник української мови у 20 томах