покоритися —
покори́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
покоритися —
див. покорятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покоритися —
ПОКОРИ́ТИСЯ див. покоря́тися.
Словник української мови у 20 томах
покоритися —
ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм.
Словник синонімів української мови
покоритися —
Покоритися, -рю́ся, -ришся гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому. Чуб. V. 669.
Словник української мови Грінченка