Словник української мови в 11 томах

покоротшати

ПОКОРО́ТШАТИ, ає, док. Стати коротшим.

Стежка від озерця до хати неначе надвоє покоротшала (Вовчок, VI, 1956, 305);

Дні покоротшали, вже стало рано смеркатися, осінь іде (Собко, Біле полум’я, 1952, 192);

Плаття на Олені промокло наскрізь, збіглося, покоротшало (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. покоротшати — покоро́тшати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покоротшати — [покороч:атие] -айеи  Орфоепічний словник української мови
  3. покоротшати — -ає, док. Стати коротшим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покоротшати — ПОКОРО́ТШАТИ, ає, док. Стати коротшим. Стежка від озерця до хати неначе надвоє покоротшала (Марко Вовчок); Дні покоротшали, вже стало рано смеркатися, осінь іде (В. Собко); Плаття на Олені промокло наскрізь, збіглося, покоротшало (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах