Словник української мови в 11 томах

покракати

ПОКРА́КАТИ, ає, док., діал. Покаркати.

Прилетіла Ворона, бачить, що одної дитинки нема, покракала, покракала та й перестала, бо що мала робити? (Фр., IV, 1950, 74).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. покракати — покра́кати дієслово доконаного виду покаркати діал.  Орфографічний словник української мови
  2. покракати — -ає, док., діал. Покаркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покракати — ПОКРА́КАТИ, ає, док., діал. Покаркати. Прилетіла Ворона, бачить, що одної дитинки нема, покракала, покракала та й перестала, бо що мала робити? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах