покрасти
ПОКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех. Украсти все або багато чого-небудь.
— Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Гл., Вибр., 1957, 50);
Стали турбаї козачих своїх прав допоминатися, а пан їхні метрики з церкви покрав та попалив (Ю. Янов., II. 1958, 187).
Словник української мови (СУМ-11)