покрасуватися
ПОКРАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Красуватися якийсь час.
[Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила,.. чекаючи просвітлої години. Тепера час — пора покрасуватись (Л Укр., II, 1951, 211);
— Моїм малятам так хотілося покрасуватися на балі! (Смолич, II, 1958, 74);
— Наїдуть [запорожці], покрасуються тут, погуляють; дивись — половина бурси і вродиться за порогами (П. Куліш, Вибр., 1969, 77);
Кивнувши слугам, Знову взявся [обозний] до переодягання, щоб покрасуватись бодай перед чумацтвом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 24);
Покрасувавшись в селі, він скинув мундир, одягнув свої штанці до колін (Гжицький, У світ.., 1960, 92).
Словник української мови (СУМ-11)