покривальце
ПОКРИВА́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до покрива́ло 1.
Всюди чистота, марлеві занавісочки, покривальця (Донч., VI, 1957, 356);
Мати.. виклала з обох боків піраміди пухових подушок, вкритих накрохмаленими покривальцями (Сенч., Опов., 1959, 93).
Словник української мови (СУМ-11)