покритонасінний
ПОКРИТОНАСІ́ННИЙ, а, е. Належний до вищих квіткових рослин, у яких насінний зачаток міститься у зав’язі.
Позитивну роль бору в ембріологічних процесах у покритонасінних рослин до цього часу спостерігали тільки на гомостильних рослинах (Бот. ж., X, 3, 1953, 8);
// у знач. ім. покритонасі́нні, них, мн. Відділ вищих квіткових рослин, у яких насінний зачаток міститься у зав’язі.
Останній тип [маточкових] звичайно називають покритонасінними (бо насіння утворюється в плоді), або квітковими (є квітка) (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 59).
Словник української мови (СУМ-11)