покроплений

ПОКРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покропи́ти.

Покроплена майським дощиком земля ніби дихала пахощами весняних майських квіток (Н.-Лев., IV, 1956, 7);

На ніч закладають у годівниці [тваринам] трохи солом’яної січки, покропленої солоною водою (Хлібороб Укр., 11, 1964, 7);

*Образно. Його [собаки] гнучка породиста спина кольору перепаленої цегли, покроплена білосніжними цяточками, граціозно вигиналася (Кир., Вибр., 1960, 299).

◊ Покро́плений кро́в’ю (по́том, слізьми́ і т. ін.) — здобутий, подоланий важкою працею, переборенням великих труднощів.

[Мамай:] Ось яка вона, значить, наша земля… Слізьми полита, кров’ю й потом покроплена (Ю. Янов., Драм. тв., 1946, 40).

Значення в інших словниках

1. покроплений — покро́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покроплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покропити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покроплений — ПОКРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покропи́ти. Покроплена майським дощиком земля ніби дихала пахощами весняних майських квіток (І. Нечуй-Левицький); На ніч закладають у годівниці [тваринам] трохи солом'яної січки, покропленої солоною водою (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. покроплений — покропи́ти кро́в’ю (по́том, слізьми́ і т. ін.). Здобути великими зусиллями, тяжкою працею і т. ін. Город над Дунаєм, де кожен камінь покроплений кров’ю мусив ще раз рятувати людей від смерті (С. Скляренко). покро́плений кро́в’ю (й по́том).  Фразеологічний словник української мови