покруччя

ПОКРУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Те саме, що по́круч.

Ремо, щоб не виказати себе, розпитав ще про ян-шая, про писаря й про самого тлумача, це покруччя китайця й тюрка, що знає китайську, тюркську, калмицьку, російську мови (Досв., Гюлле, 1961, 47);

Третя ж [частина села] трохи збоку — вся в ярах, в горбах, в покруччях (Крот., Сини.., 1948, 18).

Значення в інших словниках

1. покруччя — по́круччя іменник середнього роду покру́ччя іменник середнього роду покруч розм.  Орфографічний словник української мови
2. покруччя — -я, с., розм. Те саме, що покруч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покруччя — ПОКРУ́ЧЧЯ, я, с., розм. Те саме, що по́круч. Ремо, щоб не виказати себе, розпитав ще про ян-шая, про писаря й про самого тлумача, це покруччя китайця й тюрка, що знає китайську, тюркську, калмицьку, російську мови (Олесь Досвітній)...  Словник української мови у 20 томах
4. покруччя — I. ПО́МІСЬ (окрема тварина чи рослина, що походить від схрещування різних видів, порід, сортів), ГІБРИ́Д, МЕТИ́С спец., ПО́КРУЧ розм., ПОКРУ́ЧЧЯ розм., ПЕРЕ́ВЕРТЕНЬ діал. Влітку Гопак на цепу сидить, взимку зайців ганяє для свого хазяїна.  Словник синонімів української мови