покрякувати

ПОКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу.

Я приніс залізну лопату, він поплював на руки і, покрякуючи, став глибоко всаджувати ногою заступ у жирну землю (Горький, Дитинство, 1947, 170).

Значення в інших словниках

1. покрякувати — покря́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покрякувати — -ую, -уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покрякувати — ПОКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу. Іван Іванович не приховував свого роздратування. Раз по раз торкався носа й покрякував (Г. Усач).  Словник української мови у 20 томах