Словник української мови в 11 томах

покріплений

ПОКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до покріпи́ти¹.

Я прокинувся зо сну дивно покріплений і веселий (Фр., IV, 1950, 162).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. покріплений — покрі́плений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. покріплений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до покріпити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покріплений — ПОКРІ́ПЛЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до покріпи́ти¹. Я прокинувся зо сну дивно покріплений і веселий (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах