покушпелити

ПОКУШПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, діал. Док. до кушпе́лити.

Данькові знову лягла дорога в чабанство — покушпелив шукати щастя по віддалених степових таборах та кошарах (Гончар, II, 1959, 29).

Значення в інших словниках

1. покушпелити — -лю, -лиш, діал. Док. до кушпелити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. покушпелити — покушпе́лити дієслово доконаного виду здійняти куряву діал.  Орфографічний словник української мови
3. покушпелити — ПОКУШПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, діал. Док. до кушпе́лити. Данькові знову лягла дорога в чабанство – покушпелив шукати щастя по віддалених степових таборах та кошарах (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах