полагодження
ПОЛА́ГОДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. пола́годити.
— Товаришу комісар,.. потрібний певний час для полагодження коробки швидкостей (Ю. Янов., І, 1954, 55);
Тетяна пройшлася за жниваркою, ніби перевіряла полагодження (Ле, Історія радості, 1947, 198).
Словник української мови (СУМ-11)