полеглість
ПОЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. поле́глий 2.
Комбайнер.. уважно стежить за станом льону, що збирається, висотою, густотою, вологістю, забур’яненістю, полеглістю і відповідно регулює висоту брання (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 272).
Словник української мови (СУМ-11)