поливальниця
ПОЛИВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до полива́льник.
Посеред молоденького парку.. стоять з відрами поливальниці (Довж., III, 1960, 453);
Це в степу увостаннє суховії метуть. До щитів розподільних поливальниці йдуть (Шер., Дружбою.., 1954, 12).
2. Посудина для поливання, подібна до відра з кришкою, у яке впаяна трубка.
Йому раптом не сподобається стара садова поливальниця, якою роками всі користувались, і він уже проектує іншу (Гончар, Таврія, 1952, 242);
Рубін узяв мітлу, замів біля порога, полив з великої поливальниці бузок (Сенч., На Бат. горі, 1960, 20).
Словник української мови (СУМ-11)