половчани

ПОЛОВЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. половча́нин, а, ч.; половча́нка, и, ж.). Те саме, що по́ловці.

Покотом сплять половчани, Ніч — мов криниця без дна… (Рильський, II, 1960, 156);

Як у п’ятницю зайнявся ранок, потоптали [руські] половців у прах і помчали красних половчанок, розметнувшись стрілами в степах (Забіла, У.. світ, 1960, 164).

Значення в інших словниках

1. половчани — -чан, мн. (одн. половчанин, -а, ч.; половчанка, -и, ж.). Те саме, що половці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. половчани — ПОЛОВЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. половча́нин, а, ч.; половча́нка, и, ж.). Те саме, що по́ловці. Покотом сплять половчани, Ніч – мов криниця без дна... (М.  Словник української мови у 20 томах