пологи
ПОЛО́ГИ¹, ів, мн. Фізіологічний процес виходу плода з тіла матері; роди.
Консультації для вагітних, спеціальні будинки відпочинку для них, відпустки до і після пологів відбивають піклування держави про дитину ще до її народження (Анат. і фізіол. люд., 1957, 187);
На третій-четвертий день після пологів, кусаючи уста, вона знову виходила з немовлям на панське поле (Стельмах, І, 1962, 221);
Богдана, ще знесилена після пологів, та й, власне, зовсім не знайома з своїм дядьком, великої охоти до бесідування не виявляла (Загреб., Шепіт, 1966, 402).
ПОЛО́ГИ², ів, мн. Степова рівнина, низовина, що полого, поступово спускається до берега річки.
Збирає Катря дівчат: — Дівчатонька! Ходімо ми на могилу! — ..Ні, лучче [краще] вже на пологи, в степ! (Вовчок, І, 1955, 183).
Словник української мови (СУМ-11)