полубак

ПОЛУБА́К, а, ч., мор. Те саме, що бак².

Хвилі котяться од корми аж на полубак (Трубл., І, 1955, 230);

Одні з команди зійшли на берег, другі — зібралися навколо баяніста на полубаку (Ткач, Моряки, 1948, 96).

Значення в інших словниках

1. полубак — -а, ч., мор. Те саме, що бак III.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полубак — полуба́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. полубак — ПОЛУБА́К, а, ч., мор. Те саме, що бак². Хвилі котяться од корми аж на полубак (М. Трублаїні); Одні з команди зійшли на берег, другі – зібралися навколо баяніста на полубаку (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах