полумисок

ПОЛУ́МИСОК, ска, ч. Різновид столового посуду, що має вигляд неглибокої миски або глибокої тарілки.

Устим дістав з полумиска теплий млинець, обмотав ним шматочок хліба і вмокнув у миску з сметаною (Автом., Щастя.., 1959, 27);

Скидаючи у передній своє пальто, пан знав, що, поки він дійде до столової, йому вже насипають у полумисок смачного борщу (Л. Янов., І, 1959, 235);

*У порівн. Вони [діти] летять до круглого, мов полумисок, озерця (Стельмах, II, 1962, 125);

// Вміст такого посуду.

Лукина внесла в хату пляшку й поставила на стіл полумисок солоних огірків (Н.-Лев., III, 1956, 350).

Значення в інших словниках

1. полумисок — -ска, ч. Різновид столового посуду, що має вигляд неглибокої миски або глибокої тарілки. || Вміст такого посуду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полумисок — полу́мисок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. полумисок — ПОЛУ́МИСОК, ска, ч. Різновид столового посуду, що має вигляд неглибокої миски або глибокої тарілки. Устим дістав з полумиска теплий млинець, обмотав ним шматочок хліба і вмокнув у миску з сметаною (П.  Словник української мови у 20 томах
4. полумисок — МИ́СКА (посудина для їди у вигляді широкої чашки); ПОЛУ́МИСОК, ПІВМИ́СКА заст. (неглибока); МИСЧИ́НА розм. (невелика); МИ́СА заст. (велика); РИ́НКА розм. (невисока глиняна); КАНДІ́ЙКА діал. (з трохи загнутими досередини вінцями).  Словник синонімів української мови
5. полумисок — Полу́мисок, -ска, в -ску; -миски  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. полумисок — Полумисок, -ска м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. І. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. н. п.  Словник української мови Грінченка