полумінь

ПО́ЛУМІНЬ, меню, ч., поет., заст. Полум’я.

Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Коцюб., І, 1955, 349);

Бачу день я твій [радянська земле] великий, чистий, ..Бачу домен полумінь іскристий, Чую клекіт повноводних рік (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 117);

*Образно. Думав [Ромашюк]: чи не з його, бува, послання до черкасів зронилась перша іскорка, що зараз породила полумінь цієї пісні?.. (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 401).

Значення в інших словниках

1. полумінь — -меню, ч., поет., заст. Полум'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полумінь — по́лумінь іменник чоловічого роду полум'я поет.  Орфографічний словник української мови
3. полумінь — ПО́ЛУМІНЬ, меню, ч., поет., заст. Полум'я. Далеко за річкою блиснуло щось .. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (М. Коцюбинський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. полумінь — ВОГО́НЬ, ПО́ЛУМ'Я, ОГО́НЬ розм., ПО́ЛУМІННЯ рідше, ЖЕ́ВРИВО рідше, ПЛО́МІНЬ поет., заст., ПО́ЛУМІНЬ (ПО́ЛОМІНЬ) заст., ЖИ́ЖА дит., ОГЕ́НЬ діал., ЖАРІ́ННЯ діал. Моряк так пильно дивиться на полум'я, мовби заворожений видивом вогню (О.  Словник синонімів української мови
5. полумінь — По́лумінь, -меню, -меневі; -мені, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. полумінь — По́лумінь, -ні ж. = полум'я. ЕЗ. V. 78.  Словник української мови Грінченка