полюблений
ПОЛЮ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полюби́ти.
У городі бузина перерубленая — Оступися, препоганий, я полюбленая! (Укр.. пісні, І, 1964, 73);
У широку, з дитинства полюблену, вись На світанку пілоти мої піднялись (Шпорта, Твої літа, 1950, 164).
Словник української мови (СУМ-11)