полярно
ПОЛЯ́РНО. Присл. до поля́рний 2.
Купівля і продаж являють собою один і той самий акт як взаємовідношення двох полярно протилежних осіб — власника грошей і товаровласника (Маркс, Капітал, І, кн. І, 1952, 116);
Коли розуміти під музою творчість, а під модами — те, що має певного часу в певних колах суспільства найбільше і при тому обов’язкове визнання та схвалення,.. то слід погодитись, що це — речі полярно протилежні (Рильський, Веч. розмови, 1964, 168).
Словник української мови (СУМ-11)