поліетилен

ПОЛІЕТИЛЕ́Н, у, ч. Продукт полімеризації етилену, який застосовується при виробництві пластичних мас.

Поліетилен є найпростішим полімерним вуглеводнем і універсальним пластиком, який має велике технічне значення (Наука.., 12, 1958, 22).

Значення в інших словниках

1. поліетилен — [пол'іеитиелен] -ну, м. (на) -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. поліетилен — -у, ч., хім. 1》 Синтетичний полімер – продукт полімеризації етилену, що використовується для виготовлення плівок, труб, ємкостей, технічних волокон. 2》 розм. Поліетиленова плівка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поліетилен — поліетиле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. поліетилен — ПОЛІЕТИЛЕ́Н, у, ч. Продукт полімеризації етилену, який застосовується при виробництві пластичних мас. Поліетилен є найпростішим полімерним вуглеводнем і універсальним пластиком, який має велике технічне значення (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. поліетилен — поліетиле́н (від полі... і етилен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації етилену. Використовують як електроізоляційний матеріал, у виробництві пластмас, плівок, труб тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука