політком

ПОЛІТКО́М, а, ч., іст. Скорочення: політичний комісар.

Раптом розчинилися двері. На порозі політком: — Депеша! Під Царицином наші б’ють білих! (Довж., І, 1958, 190);

Приїхав від Головінформбюро політінструктор.. і одразу ж висунув його [Анатоля] на курінного політкома (Кач., II, 1958, 360).

Значення в інших словниках

1. політком — політко́м іменник чоловічого роду, істота політичний комісар іст.  Орфографічний словник української мови
2. політком — ПОЛІТКО́М, а, ч., іст. Скорочення: політичний комісар. Раптом розчинилися двері. На порозі політком: – Депеша! Під Царицином наші б'ють білих! (О. Довженко); Приїхав від Головінформбюро політінструктор .. і одразу ж висунув його [Анатоля] на курінного політкома (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах