політниця
ПОЛІ́ТНИЦЯ¹, і, ж., розм., заст. Жін. до полі́тник¹.
Восени додому прийде з економії знаменита політниця, при грошах, одягнеться, вбуєпгься, не рівня нянькам (Горд., Заробітчани, 1949, 29);
*У порівн. Ватя.. присіла коло куща, поралась та вешталась, наче політниця (Н.-Лев., IV, 1956, 87).
ПОЛІ́ТНИЦЯ², і, ж., діал. Жін. до полі́тник².
За тином, у городі в сусідів підсапували картоплю ..політниці (Н.-Лев., IV, 1956, 215).
Словник української мови (СУМ-11)