помазок
ПОМАЗО́К, зка́, ч. Щіточка для нанесення мила перед голінням.
Береговенко розкрив свою польову сумку, дістав звідти новеньку бритву з ручкою слонової кості, зелену мисочку і розкішний помазок (Збан., Ліс. красуня, 1955, 32);
// Щіточка для змазування поверхні чого-небудь чимсь рідким.
При ручному склеюванні клейовий розчин наноситься помазком (Стол.-буд. справа, 1957, 225).
Словник української мови (СУМ-11)