помахувати
ПОМА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок. Махати злегка або час від часу.
Кіт знай хвостом помахує та усами поморгує (Кв.-Осн., II, 1956, 194);
Держачись за руки й помахуючи ними догори та вниз,.. молодь, здається, не танцює, а робить якесь поважне діло (Коцюб., І, 1955, 232);
Дядьки, зігнані з околиць, байдуже помахували батіжками (Кач., II, 1958, 380);
Весело кружляють тендітні метелики, помахуючи різноколірними крильцями (Веч. Київ, 4.I 1963, 1);
*Образно. Життя помахує рівномірно своїми крильми (Вільде, Б’є восьма, 1945, 163).
Словник української мови (СУМ-11)